Тема: Потопная

Apr. 23rd, 2019 09:54 pm
germes21: (Default)
[personal profile] germes21
Нет, ну вот что за нафик? Опять меня затопили. Притом странное совпадение, в прошлом году меня затопили, когда приезжала моя тетя, и в этом году меня затопили, когда приезжала тетя. Притом на этот раз первая запару почувствовала Баська и прибежала ко мне, испуганно водя ушами. Побежал на четвертый этаж, соседка оказалась дома! То есть это не сломалось у нее чего, как в прошлые разы, совсем ее косяк получился. "Ой я знаю, ой я знаю" - запричитала она, и незамедлительно убежала. Благо лило недолго и несильно. Благо не затопило баськин лоток, и она не настолько перепугалась, чтоб начать его игнорировать. Но ей же ей, сколько можно та? Третий раз уже!

Я, конечно, ремонт не делаю, потому что лень и ремонт - это как половина переезда. Но эта нехорошая тетя сверху поощряет мою лень. И вообще, что в таких случаях делать надо? Фиксировать ущерб и требовать компенсации? Я б за ее счет озолотился тогда.

23-E /// ПАРОЧКА

Apr. 23rd, 2019 01:33 pm
shad_tkhom: (Кэйти Пэрри "Часть меня")
[personal profile] shad_tkhom

M23 b



Tragedy World Map

Apr. 23rd, 2019 09:19 am

СВЕТСКИЕ НОВОСТИ

Apr. 23rd, 2019 08:49 am
utochka: ШЁЛКОВАЯ УМНИЦА (Default)
[personal profile] utochka
Московский адвокат Сергей Жорин, выступавший на стороне юмориста Евгения Петросяна в бракоразводном процессе с Еленой Степаненко, сам разводится. Адвокат решил поставить точку в семейных отношениях с двукратной чемпионкой мира по боксу Натальей Рагозиной.

Какая у людей интересная жизнь. (Ц)

Взбодрись, ленточка!

Apr. 23rd, 2019 10:18 am
surovmag: (Default)
[personal profile] surovmag
Давно не было фотокофейных постов? Да вот, пожалуйста!
Пять больших )
skittishfox: Love (Default)
[personal profile] skittishfox
Текст "Історія радянського пеніциліну" є напівчернеткою; я планую проставити посилання з підтвердженнями та зробити окремі виправлення пізніше, бо інакше я його просто не напишу.

Під тегом "Дослідження" в цьому журналі йдуть тексти, що компілюють кілька джерел. Під тегом "Конспірологія" йдуть тексти, де я можу робити відносно сміливі припущення, які, тим не менш, базуються на фактах. Наприклад, у випадку нарису "Товаріщ Холєра" фактичним є робота Єрмольєвої над холерою, її нагородження Сталінською премією, думки Алібєкова про спалах туляремії, властивості фагів холерного вібріону та дані про спалах холери у 1942-43 роках (через це тег "Дослідження" - це відомі факти з різних джерел, які, тим не менш, не зустрічаються у скомпільованому вигляді). Оскільки з цього я роблю виснувок про причетність Єрмольєвої до біологічної зброї (що сміливо), то я ставлю тег "Конспірологія". До того ж, іноді збіг обставин - це просто збіг обставин.
skittishfox: Love (Default)
[personal profile] skittishfox
Як і у значної частини інших російських досягнень, в появи пеніциліна в СРСР є ім'я та фамілія. А точніше - титул, перше ім'я, друге ім'я, та фамілія.

Сер Ернст Боріс Хаїн (в українській Вікіпедії вказано "Чейн", і, хоча саме так його називали після еміграції в США, саме так читалася його фамілія при фонетічному перекладі в німецькому оригіналі) народився в родині німецького олігарха-фармахіміка з близькими зв'язками у соціалістичних колах Німеччини, що намагалися створити ще одну радянську республіку (Баварську) у 1919 році. Батько помер у тому самому 1919 році, коли сам Чейн був ще підлітком; рештки грошей добила гіперінфляція Веймарської республіки, тому родина жила скоріше споминами о грошах, ніж власне грошима. Власне, саме це і врятувало Чейна під час приходу нацистів до влади: він не тримався за Німеччину і покинув її ще у 1933 році, коли це ще було відносно просто. З 1933 він працює в Англії над тим самим лізоцимом, який видкрив Флемінг, а в 1939 приймає британське підданство. Власне, саме його роботою над лізоцимом і пояснювалося запрошення від Флорі, що набирав команду.

Від самого початку роботи над пеніциліном між Чейном та Флорі існувала ідеологічна розбіжність щодо того, як працювати над пеніциліном: Флорі відображав думку Оксфорду, що патентувати можна хімічні процеси, а не речовини, тоді як Чеїн вважав, що саме на пеніцилін і слід було отримувати патент. Тоді точка зору Флорі перемогла (і взагалі, важко сказати, яка була б доля пеніциліну, якби він був захищеним патентом), однак Чейн зробив свої виснувки. Саме тому, коли Флорі поїхав до США налагоджувати виробництво, Чейн лишився у Лондоні, де намагався синтезувати пеніцилін.

Як ми вже знаємо з історії, синтез пеніциліну було здійснено лише за 15 років. Більш того, схоже, що найбільшим ударом по Чейну стало не стільки виробництво пеніциліна - скільки патент Мойера, який у 1945 році запатентував склад середовища, на якому можна було вирощувати грибок.

Взагалі, патент Мойера викликав певне здивування у фармахімічних колах. Певною мірою це було пов'язано з часом його видачі (перший патент для власне людей, що займалися пеніциліном відпочатку), однак скоріш це було пов'язано з тим, що фактично метод "патентуємо технологію, а не речовину" зіграв злий жарт з британцями, які таким чином (підкреслюю - в рамках цієї парадигми цілком чесно) лишилися без речей, які можна було б патентувати. Точніше, ні: саме Чейн, який винайшов один з методів очищення пеніциліну, саме і був не зовсім ображеним, однак все одно основні гроші пройшли повз нього, тим більш, що сам Чейн зробив свій вибір на користь синтезу перед чисто біологічним методом.

Так чи інакше, після війни Чейн розгорнув бурхливу комерційну діяльність, що дуже відрізнялася від достатньо обережного підходу до технології пеніциліну, яке поділяло ЦРУ. На думку Чейна, на пеніциліні треба було заробляти гроші, і саме тому Чейн у 1947 році прийняв позицію голови державного центру пеніциліну Італії, який, хоч і уповільнював появу першого італійського пеніциліну, але обіцяв зробити його незалежним від США (і залежним від Чейна) - достатньо суперечливий підхід, особливо якщо згадати нещодавне італійське минуле.

Ще більш дивним з точки зору моралі рішенням Чейна була його співпраця з СРСР. З одного боку, Чейна теж можна було зрозуміти: він втратив рештки родини у фашиській Німеччині, гроші його родини згоріли в інфляції, США "позбавила його патентів" - тоді як СРСР формально підтримувало створення Ізраелю та давало хід євреям. З іншого боку, якщо в Італії Чейн продавав власну експертизу, то у випадку з СРСР він фактично продавав чужі патенти - хоча й під гаслом "вам на це треба купити ліцензію", але ми усі знаємо, як їх купляв СРСР, та ще й накинув культуру для стрептоміцину на додаток.

Як виявилося, ключем до радянського пеніциліну був навіть не апарат глибинного бродіння, до якого СРСР якимось чином таки-дійшов; ключем був "екстрактор Подбєльняка", який був захованим ще глибше.

Уолтер Подбєльняк народився в Бафало; він теж був талановитим хіміком, який зрештою заснував компанію, що розробляла обладнання для нафтохімічної промисловості. У середині 30х він розробив "екстрактор Подбєльняка", який робив достатньо хитру річ: він міг одночасно перемішувати редини та диференціювати їх за щільністю, що дозволяло миттєво виділяти продукт реакції двох речовин, що відрізнявся за щільністю. Для нафтової промисловості це було занадто, тому у 30ті роки Подбєльняк намагався продати цей винахід іншим індустріям, наприклад, для пошвидшення визрівання віскі.

Як ви здогадалися, у 1940ві роки згадки про цю установку пропали з преси. Ні, компанія Подбєльняка (The Podbelniak Company) не припинила існування. Просто прибором дуже зацікавилися американські військові. Настільки, що його постачання потребувало окремої ліцензії для експорту. Власне, принцип дії цієї установки і був основним експортом Чейна.

Подальші події швидко повернулися до чисто радянської гризні. Балезіну, яка скоріш за все і робила перші досліди з пеніциліном, коли Єрмольєва займалася невідомо чим під Сталінградом, віддерли ще до початку; у 1950ті році вона ще жила в комуналці на невідомому становищі. Першим усе зрозумів Бородін, якому після Паріна вистачило глузду не повертатися додому; Зейфману (який, власне, й вів перемови з Чейном) пощастило менше, і його з'їли за два роки, звинувативши у тому самому "космополітизмі" та в тому, що він купував технологію в британців, а не використовував радянські розробки. Єрмольєва не отримала власний інститут; більш того, вона стала фактично завідучею кафедрою в інституті підготовки лікарів. Премію за пеніцилін отримали зовсім інші люди.

Більш того, ситуація з пеніциліном сильно спотворила радянську науку: ціла генерація радянських діячив від мікробіології після цієї історії стала вважати, що в них з-під носу пропала Нобелівська премія, тому у 50ті роки у Москві був просто бум "фуфломіцинів": окрім вже відомого "екмоліну" Єрмольєвої свої "біологічно активні речовини" познаходили та почали просувати ледь не всі відомі мікробіологи. Доходило до комічного: з магазинів зникла сода, бо Лєпєшинская, одна з бонз лисенкізму від мікробіології, яка до цього змогла відкрити, що клітки самоотворюються у білку, відкрила, що ванни з соди змоложують організм, та розпочала цю моду по Москві.

(no subject)

Apr. 22nd, 2019 01:33 pm
lactoriacornuta: Edward Gory.Gentleman (Default)
[personal profile] lactoriacornuta
OT:hozar
:::::::::::

на кворе спрашивают

Apr. 22nd, 2019 01:27 pm
juan_gandhi: (Default)
[personal profile] juan_gandhi
На французской. Зачем люди покупают компьютеры Apple, их же так неудобно чинить. Желтожилетники херовы.

jpeg_s

Apr. 22nd, 2019 11:05 pm
skittishfox: Love (Default)
[personal profile] skittishfox
Схоже, що одним із методів, за допомогою яких СРСР намагався вибити технологію масового виробництва пеніциліну з США, стали спроби зацікавити США (або будь-кого) у сумісних дослідженнях, де технології подвійного призначення можна було б якщо не отримати у знак подяки, то хоча б зрозуміти більш чи менш чесним шляхом. Через це у 1944-46 роках СРСР намагався зацікавити західну пресу хоч якимось зі своїх "фуфломіцинів" - біоактивних речовин, що виглядали непогано хоча б у пробірці, а там вже можна було б і про масове виробництво поговорити.

Найбільш вдалою спробою з усіх став "препарат КР", який намагались продати як ліки проти раку.

Російськомовні джерела часто подають історію приблизно таким чином: двоє радянських вчених, абсолютно випадково, виступили на конференції з доповіддю про свої результати по раку. Після цього до них приїхав посол США в СРСР, який пообіцяв їм казна що, після чого вони передали рукопис книги про ліки в США. Сталін був розлючений, влаштував показовий процес, перекрив всі контакти та всіх кинув у в'язницю, а вчені продовжили працювати над препаратом в режимі секретності. Більш серйозні дослідники фокусуються на тому, як формувався механізм терору, і яка роль у цьому була особисто Сталіна. Ми ж спробуємо переглянути, що ж саме відбувалося з "препаратом КР", та як йшло його дослідження.

Так от, хронологія приблизно така. У квітні 1946 року кореспонденти Асошиейтед Прес звернули увагу на доповідь Клюєвої на радянській конференції. Як ми усі знаємо, усі радянські конференції, куди мали доступ західні кореспонденти, були добре зрежисованими; казати про "випадковість" тут неможливо. У травні одне з радянських інформагенцій (здається, ТАСС) розповсюдило заяву про те, що, так, дійсно, такі дослідження ведуться, і що результати дуже серйозні. Саме в цей час в США йшло формування великої нової програми про боротьбу з раком; через це дуже швидку американські вчені почали висловлювати думку про те, що непогано було б розпочати співробітництво з СРСР, як це вже було з медичною місією під час Другої Світової, до якої був причетний і Флорі (його візит організовувався за схожою програмою).

В цілому, програму було схвалено; саме її підготовкою і займався посол США, який дуже офіційно відвідував Клюєву під час перемов. Візит, як і мало бути, добре контролювався; настільки добре, що під час "справи КР" посадили навіть перекладача. Однак цього разу програма мала розпочатися з візиту радянських вчених до США, під який була підготовлена низка доповідей та візитів до американських лабораторій.

Головним візитером мав бути тов. Парін, який був великою людиною в АН СРСР, та до цього організовував візит Флорі. Візит широко висвітлювався в пресі; за його результатами принаймні дві лабораторії в США почали намагатися відтворити результати Клюєва та Роскіної, а Парін з дуже великою вірогідністю отримав нагоду побувати у лабораторіях, які займалися в США передовою на той час біологією. Приблизно взимку 1947 Парін повернувся у СРСР.

Однак, проблеми у Паріна почалися ще до повернення. Приблизно у січні 1947 року Сталін почав розкручувати дивовижно суворий процес щодо розробників КР; їх звинувачували чи не в державній зраді. Під процес навіть вигадали нову форму правосуддя - "суд чєсті", де одні мікробіологи звинувачували інших у відсутності патріотизму. Процес та докази були настільки важливими, що редагував їх сам Сталін; тим не менш, на відміну від великих процесів недалекого минулого та майбутнього, все закінчилося відносно нічим: Клюєва та Роскін опинилися в шарашці, а Парін так суворо сів, що прожив ще 20 років та прийняв участь у написанні однієї художньої книги там, за гратами.

Спочатку я думав, що такий показовий суд над Паріним був через провал місії по КР: зрештою, ніяких документів по співробіцнитву підписано не було, а американці, що повторили експерименти Роскіна та Крупіної, просто прийшли до виснувку, що ефекту немає. Однак, після певних роздумів, я змушений був відкинути цю версію: справа в тім, що справа проти Паріна, Крупіної та Роскіна почалася ще тоді, коли Парін був у США; на той час, перемов не лише власне не йшло, але й препарат отримував "добру пресу", оскільки попередні результати дослідників зі США підтверджували ефект. Більш того, незважаючи на те, що у 1947 році ефект не підтвердився, американці не облишали тему повністю, а замовляли додаткові дослідження, в першу чергу - в Бразилії, звідки, власне, і походила інфекція.

Другою моєю думкою стала типово російска риса: наклеп від когось з інших науковців, хто сам хотів би розробляти тему препарату. Але знову щось не сходилося: Крупіна та Роскіну не лише фактично не усунули від розробки препарату, але й ніхто з конкурентів не почав розробляти тему самостійно. Так, є звичайна людська заздрість та ідіотизм, але якось їх в цій справі було забагато.

Таким чином, я прийшов до думки, що справа з КР досягла ефекту, зворотньому того, якого від неї чекали: замість інтереса у науковому співробітництві науковці США почали цікавитися, чим же таким займаються в СРСР, що там не лише віспу на дріжджах вирощують, але й культуту трипазоми? Що ж це там за така дивна мікробіологія?

Таким чином, покарання Паріна було відносно м'яким (навіть відносно інших вчених в історії радянського пеніциліну) не тому, що Парін щось накосячив самостійно: скоріш за все, вирок Паріну був відносно м'яким через вину когось іншого, кого не можна було карати, а засекречення КР відбулося не тому, що КР був занадто ефективним, чи через амбіцію Крупіної та Роскіна - а тому, що цьому "комусь" потрібна була офіційна легенда, чому в СРСР раптом втратили інтерес у розробці протиракового препарату на основі трипазоми, до того ж саме в той момент, коли цю саму трипазому навчилися розводити у штучних умовах.

(no subject)

Apr. 22nd, 2019 09:11 pm
p35: (Default)
[personal profile] p35
7 hrs

Меня не так ЗЕбилы бесят (что с них взять?), как многомудрые «нейтральные» философы со своими рассуждениями.
- Итог выборов показывает, что общество более не воспринимает традиционную украинскую политику и весь политический класс...
Это что именно ваше «общество» не воспринимает - субъектность Украины (впервые за все годы) на международной арене? Энергетическую независимость? Реформы, которых сделано больше, чем за все годы независимости? Собственную церковь? Суженное в несколько раз коррупционное поле? Государственные сервисы, ставшие на порядок более «френдли» к гражданам?
Да нет, ребята, Оболваненное общество не принимает ту говенную картину его состояния, которую ему продавали все эти годы различные СМИ - от олигархических и контролируемых Кремлём до разнообразных грантоедских и полезноидиотических. Вот о чем думайте, вместо умничать перед камерами.
Вторая группа, немало приложившаяся к замене выдающегося (пусть не безукоризненного) президента на голограмму, начинает насупливать бровки и бодренько так делать вид, что ничего не случилось, что они контролируют процесс, что все достижения уже отлиты в бронзе и теперь только им осталось научить Зеленского бороться с коррупцией и делать реформы.
«Новоизбранный президент должен...», мы будем жестко контролировать...», «это прекрасный шанс для Владимира», - пишут они.
Кому должен, идиоты? Кому интересны ваши «шансы»? Кого вы проконтролируете? Вы не знаете, что Беня уже вторую неделю торгуется с лидерами коалиции о количестве министерских портфелей? Не слыхали, что Луценко он предложил остаться взамен на назначение Кулика замом по следствию (правда, был послан)? Вы не понимаете, зачем он вырывает себе руководство Нацбанка, хотя интересов в это сфере уже, как бы, не имеет, но зато очень заинтересован в изменении позиции государственного ныне Привата в лондонском и прочих исках против него? Вы не знаете, сколько мутных дел против Нафтогаза, начатых ещё при Януковиче, которые Коболев держал зубами до этого времени, он сейчас начнёт выигрывать совместными с Портновым усилиями, раздевая главного налогоплательщика украинского бюджета?
Это, по-вашему, делается ради реформ? Ради борьбы с коррупцией? Очищения власти?
Что же вы наделали, идиоты?

приснилось вот

Apr. 22nd, 2019 10:07 am
juan_gandhi: (Default)
[personal profile] juan_gandhi
Сидим с кошкой Зинкой в детском саду (в том самом, на углу Выучейского и Новгородского, в Архангельске), ждем, когда нас заберут.
Подруга приезжает; спрашивает, зачем ты Зинку-то с собой берешь? Да зачем, чтоб веселее было. 
germes21: (Default)
[personal profile] germes21
Давненько не писал на о таком, но давненько хотел оновить тег. И сегодня речь пойдет о проституции. Тема эта максимально старая, и не столь однозначная, как эвтаназия, но тем больше причин ее обсудить. Сразу предупреждаю, что слайдов не будет, но и мнение редакции может расходиться с читательским. Для того, собственно говоря, все и пишется. И вообще хватит вводных слов, переходим к:

Больше букв )

Так что я традиционно никого ни к чему не призываю, но хотелось бы, чтобы этот вопрос хотя бы был рассмотрен. Потому как серьезно создается впечатление, что запрет проституции приводит к большим проблемам, чем легализация. К тому же есть финансовая сторона вопроса: налоги с борделей и "бабочек"-одиночек, туризм... В общем, есть о чем подумать.
surovmag: (Default)
[personal profile] surovmag
Э-э-э, я не про те выборы, я про другие.
Начну немного издалека, в Алтайском крае бушует "декларационный кризис", куча муниципальных депутатов забила на декларирование доходов, в дело влезла прокуратура, потихоньку депутатов лишают манадатов, и соответственно проходят досрочные выборы.
В крупных городах лишений ещё не было, а вот с райцентров пошли первые результаты перевыборов.
Ну что сказать, это просто праздник какой-то.
Так, по округу № 2 победа досталась предпринимателю Сергею Очневу, он набрал 83,74% голосов. Людмила Бегайкина (ЕР) получила 14,63%, Виталий Куракин (ЛДПР) установил антирекорд: его не поддержал вообще никто. Явка составила 41,14%.
Наконец, по округу № 10 выиграла безработная Нина Никольская - 65,19% голосов. Любовь Сонина (ЕР) получила 23,2%. Еще один самовыдвиженец Анатолий Рязанов заручился поддержкой 10,5%, Мавлюда Надырова (ЛДПР) показала 0,55%. Явка составила 59,54%.
Симптоматично, что КПРФ опять слилась с выборов (до этого, например, они игнорировали губернаторские), а то ж так и выиграть можно...
Шикарные результаты у ЛДПР.
А вообще оч хорошо видно, что даже те, кто ещё ходит на эти "выбора" (явка довольно высокая, кстати), готовы голосовать хоть за безработного чёрта лысого, лишь бы не то что за ЕР, а за "системное" в принципе...
Что же будет на дальнейших выборах, впрочем, не уверен, что там будут "самовыдвиженцы", так ЕР же вообще без мандатов останется... 


 

Profile

personalviewsite: (Default)
personalviewsite

April 2019

S M T W T F S
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 2324252627
282930    

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 23rd, 2019 07:51 pm
Powered by Dreamwidth Studios